Відстрочка від мобілізації через релігійні переконання

Відстрочка від мобілізації через релігійні переконання: правова реальність в Україні

Питання відстрочки від мобілізації через релігійні переконання — одне з найчутливіших у правовому полі України. Багато громадян прагнуть реалізувати своє право на свободу совісті, посилаючись на те, що участь у збройному конфлікті суперечить їхнім переконанням. Проте чи дозволяє українське законодавство це зробити? Як до цього ставляться суди? Який механізм діє для священнослужителів? Юридична компанія “Кейс Львів” пропонує розгорнутий аналіз.

Що говорить закон?

Ключова норма — стаття 35 Конституції України. Вона гарантує право на свободу віросповідання і передбачає можливість заміни обов’язкової військової служби альтернативною (невійськовою), якщо вона суперечить релігійним переконанням. Проте реалізація цієї норми можлива лише у мирний час і виключно в межах строкової служби, а не мобілізації.

В Україні діє Закон «Про альтернативну (невійськову) службу», але він поширюється лише на громадян призовного віку (18–27 років), які призиваються на строкову службу. Мобілізація, що здійснюється у період воєнного стану, регулюється іншим законом — «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У ньому можливість проходження альтернативної служби не передбачена.

У Постанові Кабінету Міністрів №560, яка визначає перелік підстав для відстрочки, відсутня згадка про релігійні переконання. Теоретично, можливість існує в межах загального положення про “інші обставини”, але ця підстава — нечітка і не має встановленого механізму реалізації.

Судова практика: рішення Верховного Суду

Справа №344/12021/22

Ця справа стала однією з перших, де спроба реалізувати право на відмову від мобілізації з міркувань совісті була предметом розгляду Верховного Суду. Засуджений посилався на релігійні переконання, які, за його словами, не дозволяють брати участь у збройних конфліктах.

Адвокат апелював до:

• ст. 35 Конституції України;

• ст. 9 Європейської конвенції з прав людини;

• ст. 18 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Проте суд наголосив: в умовах війни держава має право встановлювати обмеження, необхідні для захисту суверенітету. Якщо особа не належить до релігійної організації з чіткою антивоєнною позицією і не надає переконливих доказів щирості своїх переконань — таку відмову не можна вважати обґрунтованою. У цій справі було встановлено, що обвинувачений раніше проходив строкову службу, що суперечить заявленій відмові від зброї. Вирок — залишено в силі.

Справа №601/2491/22

У цій справі місцевий суд виправдав чоловіка, але апеляція скасувала вирок, а Верховний Суд залишив рішення без змін: 3 роки позбавлення волі за ухилення від мобілізації. Обвинувачений також посилався на релігійні переконання та стверджував, що має право на альтернативну службу. Але Верховний Суд вкотре наголосив: мобілізація — не строкова служба, і можливість її заміни чинним законодавством не передбачена.

У рішенні також наведено практику ЄСПЛ: відмова від служби — не абсолютне право. Держава може перевіряти щирість переконань, щоб запобігти зловживанням. Відповідно, сам факт релігійності не дає автоматичного права на звільнення від служби.

Венеційська комісія: позиція міжнародної спільноти

18 березня 2025 року Венеційська комісія опублікувала висновок щодо права на відмову від військової служби через переконання. Документ став відповіддю на запит Конституційного Суду України і містить кілька ключових позицій:

1. Право на відмову захищається статтями 9 ЄКПЛ та 18 МПГПП — але не є абсолютним.

2. Держава має створити прозорий, справедливий і недискримінаційний механізм альтернативної служби — незалежний від військових структур і не каральний.

3. Навіть у воєнний час, особа не повинна бути змушена брати до рук зброю — жодні обставини не виправдовують примус до дій, що суперечать переконанням.

4. Обмеження можливі, але лише якщо вони прописані в законі, є необхідними і пропорційними меті.

Венеційська комісія фактично рекомендує Україні створити чітку законодавчу базу для альтернативної служби в умовах мобілізації.

Механізм бронювання для священнослужителів

Єдина категорія, яка на практиці дійсно захищена — це священнослужителі.

У грудні 2024 року уряд вніс зміни до постанови №76, якими дозволив бронювання всіх військовозобов’язаних священнослужителів. Для цього посада має входити до переліку, затвердженого Державною службою з етнополітики та свободи совісті.

Особливості:

• не діє обмеження щодо кількості заброньованих працівників;

• не застосовується вимога щодо заробітної плати 20 000 грн;

• юридичні особи — релігійні організації не включаються до Єдиного переліку критично важливих об’єктів;

• у разі звільнення особи з посади — бронювання анулюється.

Це створює фактичний механізм захисту для священиків, якого наразі позбавлені звичайні громадяни.

Юридична позиція компанії “Кейс Львів”

Наша команда уважно стежить за розвитком практики, змінами в законодавстві та міжнародними рекомендаціями. Ми розуміємо, що право на свободу совісті — це базове право людини, яке має реалізовуватись у межах правового поля, навіть в умовах воєнного стану. Проте реалії показують, що будь-яка спроба уникнути мобілізації без чіткого правового обґрунтування наразі не має шансів на позитивне рішення в суді.

Ми рекомендуємо:

• не діяти самостійно без юридичної підтримки;

• звертатися до нас за правовою допомогою — у випадках переслідування, судових проваджень або бажання заявити про свої переконання відповідно до закону;

• отримати консультацію щодо можливості легального бронювання (якщо ви є священнослужителем або представляєте релігійну організацію).

Висновки

Попри формальні гарантії свободи віросповідання, сьогодні в Україні відсутній механізм реалізації права на альтернативну службу в умовах мобілізації. Суди зайняли консервативну позицію, орієнтуючись передусім на інтереси державної безпеки. Міжнародне право визнає право на відмову, але наголошує: держава має право перевіряти щирість мотивів.

Єдиний діючий механізм захисту — бронювання священнослужителів. Проте для більшості віруючих громадян шлях до відмови через релігійні переконання поки що юридично заблокований. Ми в “Кейс Львів” вважаємо, що з часом ця ситуація зміниться — під впливом міжнародного права, судової практики та зростаючого запиту суспільства на повагу до свободи совісті.